- розплітати
- —————————————————————————————розпліта́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розплітати
Смотреть что такое "розплітати" в других словарях:
розплітати — а/ю, а/єш, недок., розплести/, ету/, ете/ш, док., перех. Розділяти, роз єднувати на окремі пасма (перев. косу, волосся). || Роз єднувати, розчіплювати (пальці, руки, обійми) … Український тлумачний словник
розплітання — я, с. Дія за знач. розплітати … Український тлумачний словник
розплітатися — а/ється, недок., розплести/ся, ете/ться, док. 1) Розпускатися, розмотуватися, розділятися на окремі пасма (про що небудь сплетене, скручене). || Роз єднуватися, розчіплюватися (про пальці, руки, обійми). 2) Розплітати собі косу … Український тлумачний словник
відплітати — а/ю, а/єш, недок., відплести/, ету/, ете/ш; мин. ч. відплі/в, плела/, плело/; мн. відплели/; док., перех., рідко. Відокремлювати що небудь, розплітаючи … Український тлумачний словник
повиплітати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Виготовити способом плетіння багато чого небудь. 2) Розплітаючи щось, вийняти все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
розпускати — а/ю, а/єш, недок., розпусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Відпускати (всіх чи багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов язків. || Звільняти з роботи, служби. || Припиняти діяльність якої небудь організації, установи, виборного … Український тлумачний словник
розвивати — а/ю, а/єш, недок., розви/ти, розів ю/, розів є/ш і розви/нути, ну, неш; мин. ч. розви/в, вила/, вило/ і розви/нув, нула, нуло; док., перех. 1) розм. Розвертати, розгортати що небудь згорнуте, складене, скручене. || рідко. Робити прямим,… … Український тлумачний словник
розплести — див. розплітати … Український тлумачний словник
розсукувати — ую, уєш, недок., розсука/ти, розсучу/, розсу/чиш і розсука/ю, розсука/єш, док., перех. 1) Розкручувати, розплітати, розділяти на волокна, частини що небудь зсукане, звите. 2) розм. Відгортати, відкочувати що небудь засукане … Український тлумачний словник
